Мінеральні води та сталий туризм

Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті, і йодисті, миш’яковисті, радонові та мінеральні води.

Половина (51%) джерел і свердловин знаходиться у Закарпатській області, у Львівській 26%, Івано-Франківській – 13%, Чернівецькій – 10%.Забезпеченню сталого розвитку туризму у значній мірі сприяє наявність та раціональне використання природних ресурсів.

Українські Карпати – це регіон України, багатий мінеральними водами всіх типів. Тут найбільш поширеними є мінеральні води специфічного складу, лікувальна дія яких визначається наявністю таких біологічно активних компонентів: кальцій, магній, калій, бікарбонати, вуглекислота, сірководень, бром, йод, залізо, миш'як, радон тощо.

Зокрема, на території Закарпатської області нараховується 69 основних родовищ та 19 окремих водопроявів мінеральних вод. У складі цих родовищ – мінеральні води близько 30 типів, тобто майже всіх існуючих бальнеологічних груп. Із 609 населених пунктів Закарпаття - водопрояви є у 220, в тому числі у 15 містах та містечках.

На їх базі функціонують санаторно–курортні заклади та їх реабілітаційні відділення, численні рекреаційно-оздоровчі заклади. Найбільша кількість родовищ мінеральних вод розташована в районах: Свалявському (10), Хустському (9), Міжгірському (9), Тячівському (9), Рахівському (9).

Найважливішими особливостями природних мінеральних вод Закарпаття є їх багатий макро- та мікроелементний склад та можливість, передусім, питного застосування і доступність широкого спектру фасованих мінеральних вод різного складу, що дозволяє застосовувати ці води з метою оздоровлення та профілактики в домашніх умовах.

Зокрема, головний лікувальний фактор санаторних закладів Закарпаття – мінеральна вода - розливається і доступна практично у всіх областях України. Так, „Поляна Квасова” (санаторій „Сонячне Закарпаття” та прилегла група санаторно-курортних і оздоровчих закладів), „Поляна Купель” (санаторій „Поляна” та прилегла група оздоровчих закладів), „Шаянська” (санаторій „Шаян” та прилегла група оздоровчих закладів), група „Лужанських” мінеральних вод (санаторій „Квітка Полонини”, „Сузір’я” та прилегла група оздоровчих закладів) та інші.

Переваги природних мінеральних вод та особливості їх лікувального впливу:

  • природно збалансований вміст життєво важливих елементів, тотожних ендогенним речовинам, які беруть участь у підтриманні гомеостазу та спорідненість з буферними системами організму;

  • висока біологічна доступність мікро- та макроелементів як при питному, так і зовнішньому застосуванні;

  • відсутність токсичного впливу, травмування слизової оболонки шлунково-кишкового тракту,

  • відсутність побічних ефектів за умови дотримання питного режиму;

  • можливість інтеграції питного прийому мінеральних вод в будь-яку схему лікування, в тому числі медикаментозну.

Основні групи ефектів, які притаманні мінеральним водам різного складу при їх питному вживанні:

  • кислотонейтралізуючий, олужнюючий;

  • холеретично-холекінетичний;

  • гепатопротекторний;

  • ліпідокорегуючий;

  • сечогінний;

  • джерело життєво важливих мінералів;

  • антитоксичний;

  • імунокорегуючий.

Ці ефекти притаманні практично всім типам мінеральних вод, водночас їх вираженість значною мірою залежить від особливостей хімічного складу (іонного та мікроелементного, газового).

Головні напрямки застосування природних мінеральних вод в умовах курортів:

  1. Лікування хронічних захворювань в умовах санаторно-курортних закладів,

  2. Курортних лікарень, поліклінік;

  3. Профілактика захворювань в умовах санаторіїв;

  4. Бальнеопрофілактика;

  5. Оздоровлення;

  6. Лікувальний туризм.

Зокрема:

  • гідрокарбонатами визначається кислотонейтралізуючий та сприятливий системний олужнюючий вплив на рівні організму;

  • сульфати, магній та кальцій можуть зумовлювати сприятливий вплив на стан гепатобіліарної системи, зокрема, на секрецію та відтік жовчі;

  • наявністю сульфідів посилюється антитоксична, антиоксидантна дія, певні десенсибілізуючі властивості;

  • лориди володіють переважно стимулюючим впливом на секрецію шлункового, кишечного соку, жовчі;

  • наявність кремнієвої кислоти, органічних сполук, зумовлюють виразний діуретичний ефект мінеральних вод, детоксикаційні та ліпідкорегуючі властивості;

  • наявність заліза, кальцію, магнію та інших мікро- та макроелементів у мінеральних водах у розчинній, легкозасвоюваній формі дозволяє розглядати їх як джерело цих елементів при відповідних дефіцитних станах, в тому числі фізіологічних.

  • Особливості функціональних та метаболічних ефектів природних мінеральних вод визначаються методикою їх лікувального застосування (доза, температурний режим,

  • кратність та послідовність прийому, комбінування з іншими немедикаментозними та медикаментозними засобами тощо).

У межах курортно-рекреаційних зон Закарпаття розповсюдженість деяких типів мінеральних вод наступна:

  • кремнисті (Великоберезнянсько-Перечинська, Ужгородська, Берегівська, Свалявська, Хустсько-Виноградівська, Мукачівська, Іршавська, Свалявська);

  • залізисті (Міжгірська, Рахівська, Тячівська, Великоберезнянсько-Перечинська, Воловецька);

  • йодобромні (Іршавська, Хустсько-Виноградівська, Тячівська, Хустсько-Виноградівська);

  • миш’яковисті (Рахівська, Міжгірська, Мукачівська);

  • борні, з вмістом біологічно-активних доз фтору (Великоберезнянсько-Перечинська, Хустсько-Виноградівська).

За газовим складом основна частина мінеральних вод Закарпаття - вуглекислі (75,0%), азотні та азотно-метанові (18,0%), сульфідні (7,0%).

Відомо, що в певних геологічних умовах можуть формуватися тільки мінеральні води відповідного хімічного складу. Це зумовило специфіку розповсюдженості мінеральних вод на Закарпатті.

Високою є і частка Львівщини з виробництва мінеральних вод. На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти: Великий Любінь (запаси вод - 57,6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.

Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт Олесько (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/добу), смт Новому Милятині (138 м3/добу), с. Солуки (86 м3/добу).

Природним джерелам лікувальної „Нафтусі” характерне особливе поєднання розчинених органічних речовин і мікроелементів, що зустрічається тільки в Східницько-Трускавецькому районі Карпат. Процентний вміст органічних речовин у водах різних відомих європейських курортів набагато менший, ніж у лікувальній „Нафтусі” трускавецького родовища.

Також, у Трускавці є й інші мінеральні води:

  • „Марія”- це хлоридно-сульфатно-натрієва вода (джерело №1);

  • „Софія” - хлоридно-сульфатно-натрієва вода (джерело №2).

  • Мінеральна вода „Броніслава” (джерело №3) рекомендується для лікування при хронічних тонзилітах.

  • Мінеральна вода „Юзя” – рекомендується для оновлення шкіри, являється справжнім джерелом краси.

  • Моршинське родовище – є одним з небагатьох у світі джерел чистої природної води, що має ідеально збалансований для людини мінеральний склад. Вода „Моршинська”

  • легко засвоюється організмом, оскільки за показником густини рідини є наближеною до плазми крові людини і без зайвих витрат енергії заповнює клітини.

Мінеральна вода „Олеська” є близьким аналогом питних лікувальних вод відомих мінеральних джерел. За класифікацією Шукарьова вода "Олеська" відноситься до типу "Смірновської" мінеральної води (Желєзноводськ), Шосновської мінеральної води, води Єсентуки №20, води Карлові Вари (Чехія), про що свідчать формули хімічного складу.

Видобуток та розлив мінеральної води „Олеська” проводиться на заводі мінеральних вод в смт Олесько Львівської області.

У Яворівському районі в місцевості Солуки також є джерело мінеральної води, де видобувають два типи мінеральної води: воду слабкої мінералізації і лікувальну мінеральну воду. „Солуки” вживають для профілактики і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, а також для підвищення імунітету та нормалізації обміну речовин.

На Івано-Франківщині джерела мінеральних вод розташовані на всій території області, тут виявлено близько 300 проявів мінеральних вод різноманітних типів. Зустрічаються аналоги таких загальновідомих мінеральних вод як „Нафтуся”,

„Миргородська”, „Моршинська”, „Полюстрівська”, „Казбегі”, „Єсентуки”, „Пістинська джерельна” та інші.

На території Галицького району в селищі Більшівці знаходяться мінеральні джерела: „Чисте джерело”, „Зачарована Христина”, „Наша вода”, „Міреллі”, „Княжа криниця”. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 - 0,8 г/дм³, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.

Мінеральні джерела та свердловини знаходяться і на території Коломийського району:

  • на базі мінерального джерела в с. Слобода, працює цех мінеральних вод „Меридіан”;

  • на базі свердловини в с. Підгайчики, працює АТЗТ „АТ/ Алпрут”;

  • на базі свердловини в с. Королівка, працює ВАТ „Криничка”;

  • в с. Марківка є джерело „Білі Криниці”, вода з якого має цілющі та лікувальні властивості.

  • На базі джерел Косівського району виробляються мінеральні води: „Косівчанка”, „Іванка”, „Аршиця”, „Кринчиста”, „Каменецька”, „Косівська”, „Шешорівська” та „Пістинська джерельна”.

У Калуському районі в с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли із загальною мінералізацією 135 г/дм³ і вмістом Вг — 319,6 мг/дм³ і Cl — 35,5 мг/дм³.

У Верховинському районі, крім води „Буркут”, діють свердловини мінеральної води „Верховинська” (в селищі Верховина) та сірчановодневої води в с. Кривопілля.

У Долинському районі, в с. Новий працює санаторій „Джерело Прикарпаття”, з використанням мінеральної води „Горянка”.

У Рогатинському районі є Підмихайлівське родовище підземних питних вод, що знаходяться на обліку в Державному кадастрі родовищ України. Вода цього родовища гідрокарбонатно-сульфатно-натрієвого складу з мінералізацією 0,2 — 0,8 г/л. Крім лікувальних мінеральних вод, у с. Пуків є мінеральне джерело питної води „Рогатинська”.

В урочищі Підлюте Рожнятівського району знаходиться джерело цілющої сірководневої води з великим вмістом срібла, яка придатна для лікування ревматизму та інших запальних хвороб.

У селах Озеряни, Долина, Жидачів, ур. Ровеньки села Грушка Тлумацького району досліджено джерела кальцій-магній, сульфатно-карбонатних вод, а у селищі Обертин досліджено джерело з підвищеним вмістом бору. Зі специфічних компонентів присутній також йод - 4,5 мг/дм³. Вода „Левада” за своїми бальнеологічними властивостями не має аналогів у області.

У Тисменицькому районі (с. Посіч) є джерело мінеральної води „ Джерело Якова”.

На території Яремчанщини виявлено 5 джерел столово-мінеральних вод різного хімічного складу, дебету і лікувальних властивостей: у м. Яремче, у селищі Ворохта, у с. Микуличин. Через брак коштів роботи щодо їх освоєння та промислового використання в наш час не проводяться. Використання мінеральних вод у області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.

Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. Надра Чернівецької області багаті на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. Сьогодні відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо досліджені і слабо використовуються. За хімічним складом це, в основному, хлориднонатрієві, гідрокарбонатно-натрієво-магнієво-кальцієві, сірководнево-хлориднонатрієві та бромно-хлоридно-кальцієві води.

Особливо цінною вважається вода Брусницького родовища, яке представлене сірководневими водами типу „Мацеста”, із загальною концентрацією сірководню 50-300 мг/л та лікувальнопитною содовою водою типу „Єсентуки-4”, з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л. Наявні запаси родовища використовуються для оздоровчолікувальної рекреаційної діяльності бальнеологічного санаторію „Брусниця”. Цілющі мінеральні води санаторію, які за своїм складом є аналогами „Миргородської”, „Єсентуки-4” та

„Мацести” визначають профіль курорту - санаторно-курортне лікування захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, нервової системи та безпліддя.

Зацікавленість викликають залізисто-сульфатно-алюмінієві джерела „Лужки”, хлоридні води з високою мінералізацією типу „Моршин”, „Нафтуся”, „Єсентуки”, „Мацеста”.

Наявні на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатнокальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод.

Візитною карткою Чернівецької області є мінеральна вода „Буковинська”, що розливається в с. Буденець і користується великим попитом. Буденецькі джерела № 1 і № 2 - це артезіанські свердловини, пробурені в 1948-1960 рр. Водоносний горизонт виявлено на глибині 31,5 м в сарматських пісках. Товщина шару водоносних пісків досягає 21,5 м. Загальний дебіт джерел становить 300 тис. л на добу. За хімічним складом мінеральна вода джерел „Буденець” належить до лікувальних гідрокарбонатно-натрієвих. Вона прозора, без запаху, холодна (температура +12°С). Мінеральна вода „Буковинська” слабомінералізована, гіпотонічна, містить лише 1,1-1,2 г/л води розчинних солей, серед яких переважає гідрокарбонат натрію і практично не має солей кальцію і магнію. Вода дуже м’яка, лужна (рН 8,5-8,8) і успішно використовується при підвищеній кислотності шлункового соку та інших захворюваннях органів травлення.

На базі мінеральних джерел у Чернівецькій області функціонують підприємства: „Буденецький завод мінеральних вод”(Сторожинецький р-н), який спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв; завод „Хрещатик” (Заставнівський р-н) добуває воду з природного джерела біля Хрещатицького монастиря (виготовляють мінеральні лікувально-столові води, питні негазовані води); приватне підприємство „Полімермаш”. Також, виробляють мінеральні води і в Кіцманському районі: с. Брусниця – „Брусницька-нова”, а також вода „Валякузьминська”, яка добувається з джерела в Глибоцькому районі області.

Перспективи соціально-економічного розвитку Карпатського регіону пов’язуємо з курортнорекреаційною галуззю, в основі якої потужний рекреаційний потенціал, насамперед унікальні мінеральні лікувальні і столові води та запровадженням нових підходів до механізмів господарювання.

Зокрема, у регіоні є значні запаси підземних мінеральних вод з різноманітним складом. В Україні простежується чітка тенденція до зростання популярності вживання мінеральних вод, що приводить до збільшення кількості виробництв, які займаються промисловим розливом мінеральних вод. Дослідження запасів та виробництва мінеральних вод Карпатського регіону має стратегічне значення для населення, адже воно є складовою частиною харчової промисловості, рекреаційного комплексу, медичної галузі.

Виробництво мінеральних вод – одне з найперспективніших та прибуткових видів підприємницької діяльності в регіоні, а дотримання стандартів у їхньому продукуванні – важлива запорука нашого здоров’я.

Окрім того, важливим завданням органів державної влади та місцевого самоврядування є забезпечення належного нагляду за розробкою родовищ та їхньою промисловою експлуатацією, охорони мінеральних вод від забруднення та виснаження. Наша мета – вивчити передумови розвитку виробництва мінеральних вод в областях регіону, виявити особливості формування ринку мінеральних вод та їхніх чинників, оцінити перспективи розвитку галузі в Карпатському регіоні. Висока актуальність питань раціонального використання мінеральних вод викликає значний інтерес до неї зарубіжних і вітчизняних дослідників.

Використана література:

1. Лемко І.С., д.мед.н., Гайсак М.О.,к.мед.н. Державної установи „Науково-практичний медичний центр „Реабілітація” Міністерства охорони здоров’я „України”

„Науково-обгрунтоване дослідження з розвитку перспективних курортних територій області, а також визначення природних мінеральних вод, наявних на окремих туристичних маршрутах (на прикладі Закарпатського Туристичного Шляху)”.

2. Оксана Стецюк „Карпатський регіон України в системі національного виробництва мінеральних вод”. Вісник Львівського національного університету ім.Івана Франка.

3. Химинець В.В. Місце та роль курортно-рекреаційного кластеру в сталому розвитку Карпатського регіону. Науковий вісник Ужгородського національного університету.