ТРАДИЦІЙНЕ ПОЛОНИНСЬКЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ ТА СТАЛИЙ ТУРИ

В Карпатському регіоні до нашого часу дійшли різноманітні форми традиційної культури, в тому числі і господарювання. Жителі гір за століття виробили свій звичний уклад життя, який завжди був близький до природних умов Карпат. Особливо це добре помітно на прикладі ремесел, пов'язаних з деревообробкою та виготовленням сільськогосподарської продукції.

Однак, основною унікальністю українських Карпат, є наявність високогірних полонин та багатовіковий досвід ведення традиційного полонинського господарства. Історія ведення полонинського господарства бере свій початок з ХІІІ століття і пов'язана з так званим процесом “волоської колонізації” в Карпатах , про що свідчать численні згадки в історичних документах, легендах та переказах.

Утримання та розведення худоби було чи не єдиним способом ведення ефективного господарства в суворих гірських умовах. За умов відсутності значних площ придатних для землеробства земель, горяни змушені були освоювати гірські схили і високогірні субальпійські луки, на яких влаштовували полонини. Полонини слугували для сезонного, в літній період, випасання худоби.

Також, була створена специфічна методика переробки молока, що виражена зараз у виготовленні традиційних локальних продуктів: сира, вурди, бринзи та масла. Полонинське господарювання відобразилося також на місцевій кухні, яка широко використовувала полонинські продукти, подарувавши нам такі відомі в Карпатах страви, як банош, токан, кулеша чи бринзові галушки.

На жаль, процеси глобалізації та соціально-економічні зміни призвели до занепаду високогірного полонинського господарювання. Важкі умови праці, недостатня конкурентоспроможність з великими виробниками, доступність молочних продуктів та м’яса, загальне зменшення поголів’я овець та ВРХ в Карпатському регіоні тільки прискорили цей процес.

Розвиток туризму в українських Карпатах на принципах сталості, має поважати соціально-культурну автентичність приймаючих громад, захищати їх культурну та архітектурну спадщину та їх традиційні цінності. Збереження та відновлення полонинського господарювання покращить економічний розвиток гірських територій та сприятиме подоланню бідності.

Працівники Центру сталого туризму українських Карпат активно беруть участь в різноманітних заходах та проєктах, націлених на розвиток туризму із залученням об'єктів традиційного полонинського господарювання. Зокрема, Агенція регіонального розвитку Закарпатської області реалізувала проєкт “Створення культурного маршруту “Шлях гуні” в селі Річка на Закарпатті.

Даний проект поєднав природні ландшафти полонини Боржава та ремесло виробництва гуні, традиційного одягу горян Карпат з овечої вовни.